Патентна чистота: що це таке та чому її важливо перевіряти перед виходом на ринок

Розроблення, вдосконалення та впровадження продуктів (пристроїв, речовин, штамів мікроорганізмів, культур клітин рослин і тварин тощо) та процесів (способів) потребують значних витрат часу та коштів. Подальші інвестиції пов’язані з організацією виробництва, закупівлею обладнання та просуванням продукції. Однак навіть успішне завершення розробки та отримання власного патенту не гарантують можливості виготовляти, застосовувати, імпортувати й реалізовувати продукт, застосовувати розроблений спосіб або вводити в обіг одержану за ним продукцію без порушення чинних патентних прав третіх осіб у країні, де заплановано таку діяльність. 

Це пояснюється тим, що розроблений продукт або спосіб може містити технічні рішення, захищені чинними патентами інших осіб. Використання таких рішень без дозволу правовласників, за відсутності іншої законної підстави, порушує їхні патентні права. Залежно від законодавства відповідної країни та обставин порушення це тягне за собою припинення використання рішення, зокрема виробництва чи реалізації продукції, відшкодування збитків або виплату компенсації. Для підприємства це може означати необхідність змінити продукт чи технологію або відмовитися від запланованої діяльності на певному ринку. 

Тому дослідження патентної чистоти доцільно проводити ще до початку виробництва, імпорту, реалізації продукту або застосування способу. Виявлення патентних перешкод на цьому етапі дозволяє заздалегідь розглянути зміну технічного рішення, отримання дозволу правовласника або вибір іншого ринку та уникнути вкладення коштів у діяльність, яку доведеться припинити. 

Отже, патентна чистота – це властивість технічного об'єкта, яка характеризує можливість його використання в певній країні без порушення чинних на її території патентних прав третіх осіб. 

Дослідження патентної чистоти потрібне не лише під час створення власної розробки. Якщо підприємство планує виготовляти продукт за вже відомою конструкцією чи складом або застосовувати відомий спосіб, необхідно також перевірити, чи охороняються технічні рішення, використані в такому продукті або способі, чинними патентами в країні запланованої діяльності. Відомість рішення та доступність інформації про нього самі по собі не означають, що воно вільне від патентної охорони. 

Окремої уваги потребують патенти на корисні моделі. Як правило, їх видають за результатами попередньої та формальної експертизи, без проведення кваліфікаційної експертизи на відповідність умовам патентоздатності. Тому патент можна отримати й на рішення, яке фактично стало загальнодоступним до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету, чим можуть скористатися недобросовісні конкуренти. Отже, навіть для продукції, яку давно виробляють і продають, не можна робити висновок про патентну чистоту лише на підставі її тривалої присутності на ринку. 

Чому патентна чистота має територіальний характер? 

Однією з найважливіших особливостей патентної чистоти є її територіальний характер. Це пов'язано з тим, що патентні права діють лише на території тих країн, у яких відповідному технічному рішенню надано правову охорону. 

Наприклад, певне технічне рішення може бути захищене чинним патентом у Німеччині, але не мати патентної охорони в Україні. У такому випадку відповідний німецький патент сам по собі не перешкоджає використанню цього рішення в Україні. Однак виробництво або продаж продукту, в якому використано запатентоване рішення, на території Німеччини буде порушувати права власника патенту. 

Таким чином, наявність патентної чистоти в Україні не означає автоматичної наявності патентної чистоти в інших країнах і навпаки. 

Якщо підприємство планує виробляти продукт в Україні та експортувати його, наприклад, до Польщі, Німеччини та США, патентну чистоту необхідно досліджувати з урахуванням патентних прав, чинних на території кожної з цих країн. 

Отже, важливе значення має не лише країна продажу, а й країна виробництва, імпорту або іншого запланованого використання технічного рішення. 

Чим дослідження патентної чистоти відрізняється від пошуку на рівень техніки?

Дослідження патентної чистоти нерідко помилково ототожнюють із патентним пошуком, який проводять перед поданням заявки на винахід або корисну модель. Проте ці дослідження мають принципово різні цілі, а отже, виконуються за різними пошуковими стратегіями. 

Пошук на рівень техніки спрямований на виявлення раніше відомих технічних рішень, які можуть впливати на патентоздатність розробки. Під час такого пошуку досліджують патентні документи різних країн, наукові публікації та інші джерела технічної інформації. Чинність патенту при цьому не є визначальною: патенти, строк дії яких закінчився або дію яких припинено, також враховують під час оцінки патентоздатності. Важливо, що відповідна інформація стала загальнодоступною до дати подання заявки або до дати їх пріоритету. Отже, часова глибина пошуку на рівень техніки не обмежується строком чинності патентних прав: враховують і давніші джерела, якщо вони містять інформацію, релевантну для оцінки патентоздатності розробки. 

Дослідження патентної чистоти, як було зазначено вище, навпаки, спрямоване на виявлення патентних прав третіх осіб, які можуть бути порушені внаслідок запланованого використання конкретного продукту або технології. Тому під час такого дослідження особливу увагу приділяють патентам, чинним у країнах, які цікавлять замовника, а також патентним заявкам, за якими в майбутньому можуть виникнути відповідні права. 

Відрізняється й підхід до порівняння технічних рішень. Під час оцінки новизни встановлюють, чи розкрито в одному джерелі рівня техніки всі суттєві ознаки об’єкта потенційного патентування. Під час дослідження патентної чистоти перевіряють, чи використано в досліджуваному продукті або способі кожну ознаку незалежного пункту формули чинного патенту або еквівалентну їй ознаку. Тому продукт або спосіб може відрізнятися від запатентованого рішення додатковими ознаками, але водночас використовувати всю сукупність ознак, охоплену патентною охороною. 

До того ж, часову глибину пошуку визначають з урахуванням можливого строку чинності патентних прав, включаючи додаткову охорону. Наприклад, в Україні для окремих винаходів, що стосуються лікарських засобів, засобів захисту тварин або рослин, за встановлених законом умов передбачено додаткову охорону строком до п’яти років. Для визначених законом винаходів щодо лікарських засобів, досліджених для застосування у дітей, цей строк продовжується ще на шість місяців. Тому обмеження пошуку лише стандартним двадцятирічним строком охорони винаходів може призвести до пропуску прав, які залишаються чинними.  

Отже, результати пошуку на рівень техніки не можуть замінити дослідження патентної чистоти, навіть якщо під час такого пошуку було виявлено значну кількість патентних документів. 

Чи гарантує власний патент можливість виробляти та продавати продукт?

Наявність власного патенту не означає, що використання запатентованого рішення не порушуватиме патентних прав інших осіб. 

Наприклад, підприємство розробило новий пристрій, який є вдосконаленням уже відомого обладнання. Завдяки додатковим конструктивним елементам пристрій має нові технічні властивості, а розроблене вдосконалення відповідає умовам патентоздатності, і на нього видається патент. 

Однак якщо в цьому пристрої одночасно використано технічне рішення, захищене чинним патентом іншої особи, його виробництво або продаж можуть порушувати права власника раніше виданого патенту. 

Таким чином, отримання патенту на власну розробку та встановлення її патентної чистоти – це два різні завдання. 

У першому випадку оцінюють можливість отримання патентної охорони власного технічного рішення, а, отже, права забороняти його використання іншими особами, а в другому – можливість використання цього рішення без порушення чинних патентних прав інших осіб. 

Як проводять дослідження патентної чистоти?

Дослідження патентної чистоти починають із визначення об'єкта дослідження та країн, на території яких планують його використовувати. 

Для цього необхідно отримати достатньо повну інформацію про технічне рішення, залежно від особливостей конкретного об'єкта. 

На основі цієї інформації формують стратегію пошуку: визначають технічні рішення, які необхідно перевірити, обирають відповідні бази даних, пошукові терміни та класифікаційні індекси міжнародної патентної класифікації (індекси МПК). 

Подальше дослідження передбачає виявлення потенційно релевантних патентів і заявок, перевірку їхнього правового статусу та аналіз обсягу правової охорони. 

Особливу увагу приділяють порівнянню ознак досліджуваного об’єкта з ознаками, наведеними у формулах виявлених патентів та заявок. Таке порівняння дозволяє оцінити, чи охоплюється об’єкт чинними патентними правами або чи підпаде він під дію таких прав у разі видачі патенту за заявкою. Заявки аналізують за поточною доступною редакцією формули в країнах, де передбачено їх публікацію. 

За результатами дослідження роблять висновки щодо порушення або непорушення патентних прав за кожним виявленим релевантним патентом, а також загальний висновок щодо наявності або відсутності патентної чистоти досліджуваного рішення у відповідній країні. Для заявок оцінюють потенційні патентні перешкоди в разі видачі патентів за ними. 

Водночас слід враховувати, що дослідження патентної чистоти здійснюють на певну дату. Патентна ситуація може змінюватися внаслідок видачі нових патентів, припинення або відновлення їхньої чинності, а також зміни обсягу правової охорони. Тому результати раніше проведеного дослідження за потреби необхідно актуалізувати 

Висновок

Патентна чистота є важливою умовою безпечного виходу продукту на ринок, особливо якщо підприємство планує масштабне виробництво, імпорт або експорт продукції. 

Патентну чистоту оцінюють щодо конкретного технічного об’єкта, у певній країні та станом на дату проведення дослідження. 

Ані новизна розробки, ані результати пошуку на рівень техніки, ані навіть наявність власного патенту не підтверджують автоматично відсутності ризику порушення патентних прав третіх осіб. 

Саме тому дослідження патентної чистоти доцільно проводити ще на етапі підготовки до виробництва або виведення продукту на ринок, коли виявлені ризики можна врахувати без значних додаткових витрат.